ПСИХОЛОГІЧНІ КОРДОНИ ДИТИНИ: НАВІЩО ПОТРІБНІ ТА ЯК УСТАНОВЛЮВАТИ?

Психологічні кордони – це важливий показник здоров’я і благополуччя особистості. Отже, які кордони можуть бути?

Фізичні кордони й фізичний простір. Ці кордони пов’язані з кордонами тіла і можуть сприйматися як фізичне насильство. Які дії належать до порушення фізичних кордонів?

Змушувати спати або навпаки, заважати спати;

насильно годувати, примушувати доїдати до кінця;

заподіювати біль — шльопати або бити.

Проте відстань, комфортна для спілкування, для кожної людини індивідуальна.

Особисті речі та особистий простір. Іграшки, книжки, речі, що дитина носить із собою, — це все її особисті речі. Ба більше, до просторових кордонів належить місце, де дитина займається, спить, грає, зберігає речі. Дуже важливо, аби батьки поважали ці кордони.

без дозволу не варто брати і не віддавати іграшки дитини;

якщо дитина вже достатньо доросла, не читайте особисті записи, не порпайтеся в кишенях;

не заглядайте у ванну чи туалет, коли дитина там перебуває;

І звісно, особистий простір дитини не зможе сформуватися, якщо батьки наголошуватимуть на тому, що вона ще не має нічого «свого».

Думки та цінності. Беручи приклад з дорослих, дитина вчиться ухвалювати рішення, відповідати за них, формувати цінності та власну думку. Якщо батьки критикують ініціативу, ухвалюють рішення за дитину, диктують, що і як вона має робити, вони роблять її безпорадною.Кордони особистих цінностей пов’язані з умінням відстоювати свою позицію, говорити «ні». Дитина вчиться цього поступово, зважаючи на те, як формується її уявлення про важливе, цінне.

Як дотримувати кордонів дитини? Поважайте і приймайте право дитини мати свою думку. Не висміюйте її. За потреби пояснюйте та скеровуйте. Хваліть за розважливість.Дозволяйте робити свій вибір. Починайте навчати цього, запитуючи, що саме дитина їстиме, одягне, яку іграшку візьме тощо. Допомагайте розуміти та висловлювати почуття.