Неслухняні діти: 20 порад, як з ними впоратись

Важко знайти дитину, яка з першого разу виконувала б всі прохання батьків. Але якщо ваше чадо не чує вас і після десяти повторень, то варто задуматися про більш жорстоке виховання неслухняної дитини.

Порада 1. Не виділяти дитину як "маленького", бо вона починає користуватися особливими привілеями в сім’ї. Набагато важливіше, щоб вона відчувала свою рівність в сімейному колективі:

 Порада 2. Не ставити дитину в особливе положення: перший шматок, найкраще місце сприяють вихованню егоїстичних нахилів;

Порада 3. Вміти відмовляти дитині твердо і рішуче, якщо помітно, що її бажання перевищує можливості сім’ї або порушує зручності старших;

Порада 4. Вчити дитину рахуватися з інтересами і бажаннями старших, не порушувати їх праці та відпочинку;

Порада 5. Ставитися до дитини, як до рівноправного члена сімейного колективу, з повагою (вислуховувати її думку, надавати їй можливість брати участь у сімейних радах і т. п.);

Порада 6. Закріпити за дитиною постійне коло обов’язків і невідступно стежити за їх виконанням. Привчати її проявляти турботу про старших, вправлятись в цьому, даючи конкретні доручення («Запитай, як почуває себе хворий, що йому потрібно?», «Проведи бабусю до ліфта, відкрий двері», «Грай тихо — дорослі відпочивають», «Цю половину з’їж сам, а цю залиш сестрі» тощо);

Рада 7. Навчити дитину бути товариською, доброзичливою з дорослими та однолітками; вчити ділитися іграшками, ласощами з іншими дітьми і старшими;

Порада 8. Придивитися до своєї дитини — володіє вона якостями громадськості (може за власним спонуканням поступитися місцем кому-небудь з дорослих; вміє виявляти турботу про старших членів сім’ї без вашого нагадування, розділяти загальносімейні радості і прикрості і ін).

Рада 9. Навчити дитину завойовувати повагу; повага завойовується протягом всього життя, ставленням до людей, до праці, суспільним становищем;

Порада 10. Не дозволяти дошкільнику по відношенню до дорослих панібратства, грубості;

Порада 11. Розповідати дитині про роботу близьких, їх громадську справу; якщо у членів сім’ї є нагороди, розповісти, за що вони отримані;

Порада 12. Надавати можливість дитині проявляти турботу про старших, вправлятися в добрих вчинках.

Порада 13.  Якщо дитина відчуває, що їй довіряють, вважають її хорошою, вона постарається виправдати цю думку (дитина дає те, що з неї питають);

Порада 14. Насмішка, грубе слово ранять душу дитини, зневажають гідність;

Порада 15. Поводитися з дитиною так само, як з дорослим, але з «поправкою» на дитинство;

Рада 16. Діти, у яких розвинене почуття власної гідності, добре реагують на батьківське слово, вони більш податливі педагогічним впливам.

Порада 17. Дотримувати послідовність у вимогах до дитини. Перш ніж питати з неї, треба бути упевненим у справедливості й обґрунтованості своїх вимог; не скасовувати рішень, це допустимо лише у виняткових випадках;

Порада 18. Правила, що пред’являються до дитини, повинні дотримуватися всіма членами сім’ї: якщо дитина бачить, що батькам можна, а йому не можна, неможливо досягти бажаних результатів у вихованні;

Порада 19. У виборі способів впливу на дитину завжди починати з м’яких заходів, і лише у виняткових випадках вдаватися до більш сильних подразників;

Рада 20. Чіткий режим і змістовне життя дитини — основна умова формування позитивних стійких звичок, які запобігають виникненню примх.